ТЕХНОЛОГІЧНА КАРТА ВИРОЩУВАННЯ СОНЯШНИКУ - реферати та учбові матеріали на освітньому. Другий безкоштовний модуль – технологічна карта. Модульдозволяє розробити поопераційну карту вирощування сільгоспкультур, розрахувати на задану врожайність потребу в міндобривах, насінні, ЗЗР, паливно-мастильних матеріалах і зарплатні для тих, хто виконує згадані роботи.

1. Технологічна Карта Вирощування Кукурудзи
2. Технологічна Карта Вирощування Соняшнику
3. Технологічна Карта Вирощування Кукурудзи На Силос
4. Технологічна Карта Вирощування Сої

Реферат Дипломний проект на тему: “Обґрунтування раціонального комплексу засобів механізації для вирощування та збирання озимої пшениці у СТОВ “Братський” Нижньосірогозького району Херсонської області” складається з 3-х розділів, розрахунково-пояснювальної записки і 4-х листів графічної частини. Розрахунково-пояснювальна записка складається з сторінок тексту, включаючи рисунків, таблиць, а також 12 джерел. Проведено аналіз технології вирощування озимої пшениці і її техніко-економічних показників, розроблено інтенсивну технологію та комплекс машин для її виконання.

В проекті розкриті питання по безпеці життєдіяльності, в якому розглянуті основні аспекти охорони праці, виробничої санітарії. Ефективність і технологічних рішень підтверджена приведеними техніко-економічними розрахунками. Марочний с.-г. Машин для агрегатів визначається за їх призначенням та залежно від технологічного і заноситься в технологічну карту. Кількість машин в агрегаті залежить від співвідношення зусилля трактора та тягового опору с.-г. Машин і орієнтовано визначається як: N Mi = ε P.P ri/(R M+R ЗЧ) 1.4 де ε P – коефіцієнт, що ступінь використання тягового зусилля трактора (ε P = 0,85-0,93) P ri – тягове зусилля трактора на і-тій передачі (визначається по тяговій характеристиці трактора), кн.

R M – тяговий опір с.-г. R M = В Р.К Р 1.5 де В Р, К Р – відповідно ширина захвату однієї машини в м, і питомий опір машини, кН/м R ЗЧ – тяговий опір зчіпки, кн. (визначається як і G ЗЧ, f ЗЧ тут G ЗЧ, f ЗЧ відповідно вага зчіпки та коефіцієнт опору кочення зчіпки f ЗЧ = 0,15-0,25) Якщо агрегат складається з однієї машини, зчіпка не використовується. 1.2.3 Визначення кількості МТА для виконання агротехнологічної операції Кількість одиниць агрегатів для виконання технологічної операції залежить від об’єму роботи, продуктивності агрегату, агростроків виконання роботи.

1.6 де V Ф – обсяг роботи, га (т. Км) W ЗМ – змінний нормативний виробіток, га/зм. (Т ВМ, Т КМ/ЗМ) для більшості операцій приймається за нормативними даними. К ЗМ, К НТЛ – відповідно коефіцієнт змінності та порушення технологічного процесу. Значення коефіцієнту змінності рекомендується приймати за умови ефективного використання часу світового дня. Для робіт, що виконуються у січні, лютому, листопаді К ЗМ = 1, для березня та вересня К ЗМ = 1,5 у всіх інших випадках в літній період можна приймати К ЗМ = 2.

Коефіцієнт порушення технологічного процесу враховує імовірність появи простою агрегату за кліматичних умов та можливих технологічних причин. Якщо термін виконання технологічного процесу невеликий (менш 12 днів) К НТЛ = 1, в протилежному випадку К НТЛ = 0,95-0,98. Д А – тривалість агростроку приймається відповідно з оптимальними строками виконання технологічних операцій, що вказується в агротехнічних вимогах. N Q = 200/(35.1,5.5) = 0,76≈1 Змінний виробіток агрегату, при відсутності норм розраховується як: W ЗМ = 0,1.В Р.V Р.τ.Т ЗМ 1.7 де В Р – робоча ширина захвату агрегату, м В Р = В ВН.n М (В = 0,95.0,98) для сівби В = 1,0 В Н – конструктивна ширина захвату машини в м. N М – кількість машин. Τ - коефіцієнт використання часу зміни Т ЗМ – нормативна триівалість зміни, годин (з нормою 7 годин) Результати розрахунків заносимо у графу 8.

1.2.4 Визначення кількості тракторозмін роботи агрегатів Кількість тракторозмін роботи агрегатів на кожній операції визначається для операції один так: n ЗМ = V Ф/W ЗМ 1.8 n ЗМ = 200/3,5 = 5,7 Результати розрахунків заносяться у графу 9. 1.2.5 Кількість розрахункових днів роботи агрегатів При плануванні і розрахунку робочих днів агрегатів необхідно враховувати звязок між технологічними. Бувають випадки, коли декілька технологічних операцій необхідно виконувати одноразово: наприклад сівба, транспортування, навантаження насіння в засоби тощо. В таких випадках кількість розрахункових робочих днів виконання технологічної операції визначається для головного агрегату і в даному випадку посівного.

Д Р = n ЗМ/К ЗМ≤Д Q 1.9 Кількість днів роботи допоміжних агрегатів прирівнюються до тривалості роботи головного агрегату. Визначені робочі (фактичні) дні відмічаються на графіку ТКВЗ відповідно з умовними позначеннями (у вигляді заштрихованих прямокутників). 1.2.6 Визначення кількості обслуговуючого персоналу Обслуговуючий персонал при виконанні технологічних операцій складається з та допоміжних робітників. При виконанні технологічних МТА керує лише один механізатор на протязі однієї зміни. При двозмінній роботі послідовно працюють по одному. Допоміжні працівники використовуються при виношенні технологічних процесів, де необхідний постійний протікання технологічного процесу і виконанні допоміжної роботи. Кількість допоміжних працівниківвизначається за практичних умов, рівня механізації технологічних процесів та організації робіт.

Результати прийнятих рішень фіксуються в ТКВЗ і графічно зображуються вертикальними прямокутниками. 1.2.7 Розрахунок нормативних та загальних витрат пального пального на одиницю виконаної роботи визначаються користуючись існуючими нормами з урахуванням конкретних умов використання МТА. При відповідності нормативних даних, з деякими припущеннями, палива розраховуються: Для операції 1: Q ГА = 7(0,67.0,7)Q Н/W ЗМ 1.10 Q ГА1 = (0,65.0,7)Q Н/W Г 1.11 Q ГА1 = 27,7.0,7/5,01 = 3,88 кг/га де Q Н – годинна витрата палива при номінальному завантаженні двигуна за даними регулятороної характеристики, кг W ЗМ – виробіток агрегату за зміну, га/зм. W Г – годинна агрегату, га/год. На ТКВЗ витрати пального відмічаються у вигляді підсумкової ламаної лінії, а у графі 14 представляються значення витрат палива на кожній операції. 1.2.8 Розрахунок затрат праці на одиницю роботи праці залежать від пільності зайнятого персоналу, продуктивності агрегату при виконанні технологічного процесу (люд.-год./га) 1: Н ГА = (n М+n ОБС)/W Г 1.12 Н ГА1 = 1/5,01 = 0,2 де n М, n ОБС – кількість механізаторів, обслуговуючих агрегат, люд.

За даними розрахунків на ТКВЗ будується пошагова підсумкова ламана лінія. 1.2.9 Обсяг робіт в умовних га Обсяг роботи в умовних га дозволяє привести всі види технологічних робіт в єдиний показник – умовний виробіток МТА для операції дискування.

V У.ГА = 7n ЗМ.К ТР 1.13 де К ТР – коефіцієнт переводу фізичних тракторів в еталоні. V У.ГА = 7.5,7.1,65 = 66 1.2.10 Щільність механізованих робіт Цей показник характеризує співвідношення між всім обсягом роботи і площею, що займає, для прикладу приведено розрахунок операції 1: Ј Р = V У.ГА/F К 1.14 де F К – площа культури, га Ј Р = 1321,2/200 = 6,6 1.2.11 показники технологічної карти За результатами наведених розрахунків і деяких доповнень визначаються слідуючі економічні показники з виробництва культури.

Таблиця 1.2 Економічні показники вирощування та збирання пшениці № п/п Найменування операції Обсяг роботи пального Затрати праці відрахування, грн. Оплата за працю Експлуатаційні витрати Трактор С.-г. Машина Зчіпка Всього по МТА механізатори Допоміжні працівники Всього за працю На одиницю площі, грн/га На весь обсяг робіт, грн. Га Кг/га Всього кг Люд.год/ га Всього люд. Всього За 1 год.

Всього За 1 год. Всього 1 Лущення стерні 200 53,13 2,61 522 0,096 12,2 0,97 145,5 1,86 279 -2,83 0,41 - 0,41 5,11 1022 2,48 2 Навантаження мін. Добрив 30 0,34 0,12 5,6 0,015 0,45 0,21 8,4 0,017 0,68 -0,23 0,029 - 0,029 0,44 132 0,06 3 Внесення мін. Таблиця 1.3 Технологічна карта обробки та збирання озимої пшениці № п/п Найменування Обєм, га, т ТКМ агрегату виробітку за зміну Кількість нормо-змін за весь обсяг роботи Витрати палива Затрати праці, люд.-год.

Трактор Зчіпка С.-г. Машини На 1 год., кг/га На весь обсяг, кг На 1 год. 1.3 Порівняльна варіантів МТА Раціональний склад МТА вибирається на основі визначення і їх експлуатаційних показників: МТА, витрати пального, затрати праці та прямі експлуатаційні витрати, що приходяться на одиницю роботи, показники слідоутворення. Вказані параметри визначаються для підібраних можливих варіантів на чотирьох технологічних, енергоємних та відповідальних. Можливі варіанти МТА підбираються на базі тракторів та сільськогосподарських машин, які здатні виконувати технологічний процес з різними експлуатаційними показниками. Показники використання МТА розраховуються відповідно з формулами 1.7, 1.10, 1.11, 1.14, 1.15, 1.17 і зводяться в 1.4-1.7, а також представляються графічно Показники слідоутворення визначаються як: К су=2В руш/В Р, 1.16 де В ируш, В Р – відповідно ширина сліду рушія трактора, робоча ширина захвату агрегату, м. Таблиця 1.4 Експлуатаційні параметри та показники варіантів МТА при основному обробітку.

Варіант агрегату Склад МТА Ширина захвата МТА, м Коефіцієнт використання часу зміни, га/год. Слідоутворення Трактор С/г машина Зчіпка Палива, кг/га Праці, люд./год. Експлуатаційні витрати, грн./га 1 Т-150 КПГ-250 - 2,5 0,85 2,27 0,332 8,54 0,44 13,87 2 Т-150К КПГ-250 - 2,5 0,85 2,32 0,344 9,2 0,43 14,84 3 ДТ-75М КПГ-250 - 2,5 0,85 2,19 0,312 5,33 0,45 9,06 Для операції “основний обробіток ґрунту” розраховуємо: 1) кількість машин в агрегаті за формулою: П мс=С.Р р/(R м+R зч), де R м – питомий опір машини R м = 2,5.6.15 Т-150 П м = 0,85.34,8/15 = 1,9 V 2 = 9,1 км/год. Т-150К П м = 0,85.35,8/15 = 2,02 V 1 = 9,3 км/год.

ДТ-75М П м = 0,85.18,5/15 = 1,04 V 5 = 8,75 км/год. 2) годинна агрегату га/год. Т-150 W г = 0,1.2,5.9,1 = 2,27 га/год. Т-150К W г = 0,1.2,5.9,3 = 2,32 га/год.

ДТ-75М W г = 0,1.2,5.8,75 = 2,19 га/год. 3) годинна витрата палива кг/га Т-150 Q г = 0,7.27,7/2,27 = 8,54 кг/га Т-150К Q г = 0,7.30,5/2,32 = 8,54 кг/га ДТ-75М Q г = 0,7.27,7/2,19 = 5,33 кг/га 4) витрати праці люд. Год./га Т-150 Н = 1/2,27 = 0,44 люд.

Год./га Т-150К Н = 1/2,32 = 0,43 люд. Год./га ДТ-75М Н = 1/2,19 = 0,45 люд. Год./га 5) експлуатаційні витрати грн./га Т-150 И е = 0,196+0,026+12,81+0,84 = 13,87 грн./га Т-150К И е = 0,196+0,026+13,8+0,82 = 14,84 грн./га ДТ-75М И е = 0,196+0,026+8,0+0,87 = 9,06 грн./га заносимо в таблицю 1.4. Для других технологічних операцій розраховуємо аналогічно. 1.5 Експлуатаційні показники та параметри варіантів МТА при суцільній культивації. Варіант агрегату Склад МТА Ширина захвата МТА, м Коефіцієнт використання часу зміни Продуктивність, га/год.

Слідоутворення Трактор С/г машина Зчіпка Праці, люд./год. Палива, кг/га Експлуатаційні витрати, грн./га 1 Т-150 КПС-4 С-11У 12 0,8 9,12 0,068 1,109 2,12 3,19 2 Т-150К КПС-4 С-11У 12 0,8 8,4 0,065 0,112 2,54 3,71 3 ДТ-75М КПС-4 С-11У 12 0,8 7,26 0,051 0,137 2,62 2,61 1.6 Експлуатаційні показники та параметри варіантів МТА при посіві. Варіант агрегату Склад МТА Ширина захвата МТА, м Коефіцієнт використання часу зміни Продуктивність, га/год. Слідоутворення Трактор С/г машина Зчіпка Праці, люд./год. Палива, кг/га Експлуатаційні витрати, грн./га 1 Т-150 СЗ-3,6 С-11У 10,8 0,71 6,66 0,077 0,15 2,49 5,54 2 Т-150К СЗ-3,6 С-11У 10,8 0,64 5,77 0,08 0,34 3,32 5,65 3 ДТ-75М СЗ-3,6 С-11У 10,8 0,66 5,58 0,072 0,37 3,17 5,8 Таблиця 1.7 Експлуатаційні показники та параметри варіантів МТА при дискуванні. Варіант агрегату Склад МТА Ширина захвата МТА, м Коефціцієнт використання часу зміни Продуктивність, га/год. Показники слідоутворення Витрати Трактор С/г машина Зчіпка праці, люд./год.

Палива, кг/га Експлуатаційні витрати, грн./га 1 Т-150 БДТ-7 - 7 0,8 5,0 0,118 0,2 3,88 5,54 2 Т-150К БДТ-7 - 7 0,8 5,11 0,111 0,19 4,17 5,84 3 ДТ-75М БДТ-7 - 7 0,8 4,81 0,112 0,21 2,4 4,78 вказаним агрегатам робимо розрахунок на всі операції технологічної карти. Кращі агрегати включаємо в технологічну карту. 1.4 Операційно-технологічна карта 1.4.1 Умови виконання операції Довжина і ширина поля – 2000х1000 м Середній похил поля – 2° Питомий опір ґрунту – 1,4 кН/м Агрофон – стерня 1.4.2 Агротехнічні вимоги 1. Ефективність застосування засобів механізації, що використовуються в технологічному внесення твердих мінеральних добрив, значною мірою визначається ступенем виконання ними агротехнічних вимог. Вносити необхідно в агротехнічний термін, дотримуючись встановлених доз внесення, рівномірно розподіляючи добрива по всій площі поля. Дози внесення добрив визначають в агротехнічних лабораторіях для кожного поля за даними картограм, величини запланованого врожаю і наявності добрив.

На основі картограм кислотності ґрунту визначають площі, що підлягають вапнуванню. Вапняні можна вносити в будь-який час року за умови збереження постійної робочої швидкості машин. Нерівномірність розподілу при поверхневому внесенні добрив по всій площі поля не повинна перевищувати 25% для кузовних машин і 15% - для тукових сівалок.

Суміжні проходи агрегату повинні бути рівними робочій ширині його захвату, що забезпечує правильне їхнє перекриття. Перекриття в стикових проходах повинне складати 5% від ширини захвату агрегату. Розриви між суміжними проходами машин і неопрацьовані ділянки поля не допускаються. Поворотні смуги засівають добривами з тією же дозою висіву, що й основне поле.

Вологість внесених мінеральних добрив повинна забезпечувати нормальну роботу дозуючих пристроїв. Максимальне відхилення вологості від - не більш 20%.

1.4.3 Склад агрегату і його експлуатаційно-технічні вимоги Склад МТА визначається на основі вибору марки трактора і с.-г. Машин та розрахунків, що дозволяють визначити робочу ширину захвату на раціональній передачі трактору, а також робочу швидкість в межах агротехнічних вимог. Експлуатаційні показники розраховуються для 3-4-х варіантів МТА за кількісним складом машин-знарядь, з яких приймається кращий варіант.

До уваги приймається значення показника слідоутворення, який розраховується за формулою 1.17. Розрахунки ведуться для тягових агрегатів і виконуються в слідуючій: 1) Визначаємо за даними тягової характеристики експлуатаційні показники трактора, швидкість руху, тягові зусилля, витрати палива, максимальну тягову потужність. Таблиця 1.8 Параметри тягових характеристик тракторів на агрофоні поля підготовленого для сівби Марка трактору Передача Номінальне крюкове зусилля, Р И, кН Швидкість руху витрата палива Максимальна крюкова потужність N м, кВт номінальна робоча V НР, км/год. На холостому ході V ХХ,км/год. Номінальна робоча G НР, кг/год.

На холостому ході G ХХ, кг/год. Т-150 1 34,5 7,5 8,1 24,8 10,0 72,1 Т-150 2 30,1 8,67 9,2 25,6 10,6 72,6 ДТ-75М 5 19,8 7,55 8,3 16,4 8,2 41,7 ДТ-75М 6 16,9 8,45 9,2 16,4 8,7 39,7 Т-150К 1 28,0 8,35 9,65 25,7 10,8 64,9 2) Розраховуємо питомий опір машин на обраних передачах трактора при відповідних значеннях швидкості руху. K V = K 0.(1+∆ 0/.100.(V P-V H)) 1.17 де ∆ 0 – темп зростання питомого опіру машини за рахунок збільшення швидкості руху агрегату на 1км K 0 – питомий тяговий опір машини при швидкості руху V H = 5 км/год. V P – робоча швидкість руху, км/год. Для трактору: Т-150 K V1 = 1,5.(1+2).100.(7,5-5) = 1,575 кН K V2 = 1,5.(1+2).100.(8,67-5) = 1,61 кН ДТ-75М K V5 = 1,5.(1+2).100.(7,55-5) = 1,576 кН K V6 = 1,5.(1+2).100.(8,45-5) = 1,6 кН Т-150К K V1 = 1,5.(1+2).100.(8,35-5) = 1,576 кН 3) Визначаємо граничну ширину захвату агрегату за передачами трактора В Р = (Р ТН.G.i/100).G P/Ki+gМ.i/100+g зч(f зч+i/100) 1.18 де Р ТН – номінальне тягове зусилля трактора на обраній передачі, кн. G – вага трактора, кн. І – похил місцевості,% G P – коефіцієнт використання тягового зусилля трактора g М – середня вага с.-г.

Машини на один метр ширини захвату, кН/м g зч – питома вага зчіпки f ЗЧ – коефіцієнт опору кочення зчіпки g М = (G М+0,01∑υ δ.γ М+Gg)/В М 1.19 де υ – об’єм бункерів для технологічного матеріалу γ М – об’ємна технологічного матеріалу т/м 3 G М, Gg – вага с.-г. Машини та обслуговуючого персоналу, кН.

2.4 Організація робіт у надзвичайних ситуаціях Найбільш реальним та руйнівним стихійним лихом для господарства є підтоплення, які трапляються в окремі роки через сильні зливи влітку, й від талих весняних вод. При підтопленні утворюються водяний прошарок над землі, в деяких місцях до 1км, який руйнував будинки, виробничі повністю або частково. Вимокли сади, загинули посіви, погіршилися санітарні умови людей.

В результаті цього господарства зазнали великі. Між тим, збитки від підтоплення можна значно зменшити, якщо бути готовим до цієї надзвичайної ситуації, знати закономірності її протікання і методи захисту. Система заходів захисту від підтоплення передбачає цілий комплекс робіт і дій, які можна поділити на: - підготовчі; - оперативні. До підготовчіх робіт відносяться: - будівля відвідних каналів; - укріплення будівель; - будівля дренажних систем або їх зачистка.

До оперативних робіт відносяться: - евакуація; - одержання і розповсюдження оперативної інформації. При очікувані підтоплення (за оцінкою синоптиків) необхідно проводити лише підготовчу роботу. Потрібно перевірити всі лінії, заповнити спеціально підготовлені резервуари для питної води, скот перегнати на пагорбки. Необхідно підготовити сільськогосподарську техніку: всі машини повинні бути в робочому стані, трактори – повністю укомплектовані, при цьому кожен агрегат повинен безвідрадно працювати. При наповненні території водою проводиться постійна розвідка й оцінка етапу каналів, будівель, а також інформування населення. Ні в якому випадку не дозволяється дезінформування та паніка.

Після сходу води необхідно провести інвентаризацію всіх об'єктів і засобів з вказанням технічного стану кожного засобу і об'єм необхідних робіт по відтворенню. Об'єкти і засоби, які не підлягають відтворенню списуються.

Застосування розроблених у розділі заходів буде сприяти покращенню екологічних умов, зниженню виробничого травматизму робітників та збільшенню виробництва. Проведений аналіз стану схорони праці та на цій основі розроблені заходи по забезпеченню працюючих здоровими безпечними умовами праці забезпечить проведення польових робіт при вирощуванні та збиранні озимої пшениці на належному рівні безпеки. Техніко-економічні показники проекту Основним показником ефективності оброблення озимої пшениці за інтенсивною технологією служить економічний ефект, обумовлений по різниці витрат на оброблення пшениці в базовому і проектованому варіанті технології. Поряд з річним економічним ефектом розраховують наступні техніко-економічні показники: - витрати праці на оброблення і збирання; - 1т врожаю; - річну економію від зниження собівартості оброблення; - витрата палива на одиницю площі; - продукції на 1 працюючого; - озимої пшениці на 1 працюючого; - питомі капіталовкладення; - приведені витрати; - строк окупності капітальних вкладень. Витрати праці на виробництво озимої пшениці визначають для проектованого варіанта - по технологічній карті, розроблювальної в дипломному проекті. Для базової технології по фактичних праці в господарстві Т П = 5948 люд./год., Т С = 6480 люд./год., де Т П і Т С відповідно проектовані й існуючі витрати праці. Витрати праці на одиницю площі будуть З Т.УД.П.

= Т П/F П 3.1 З Т.УД.С. = Т С/F С 3.2 З Т.УД.П. = 5948/200 = 29,7 З Т.УД.С.

= 6480/200 = 32,4 де З Т.УД.П., З Т.УД.С. – відповідно витрати праці на одиницю площі (люд./год) при проектованій і існуючій технології. Ступінь зниження витрат праці визначається по формулі Ст = (З Т.УД.С.- З Т.УД.П.)/ З Т.УД.С.100% 3.3 Ст = (32,4-29,7)/32,4.100% = 8,3% Річну економію витрат праці визначають по формулі Э Т.Г. = (З Т.УД.С.- З Т.УД.П.).S П 3.4 де Э Т.Г. – річна економія витрат, люд./год S П - площа займана по проектованому варіанті, га.

= (32,4-29,7).200 = 540 чел.час Ріст продуктивності праці визначається по формулі n ТР = З Т.УД.С./З Т.УД.П. 3.5 продукції визначається по формулі С В.К.

= (С П+С Н).Q 3.6 де С П – прямі витрати, грн. С Н – накладні витрати, грн. Q – валове виробництво, т Прямі витрати для порівнюваних технологій (вихідної й інтенсивній) розраховують по формулі С ПП = З П+А П+Р П+Т П+П СП+Q ЖН+М П 3.7 де С ПП – прямі витрати на виробництво за інтенсивною технологією, грн. З П – працівників з нарахуваннями, грн. Р П – витрати на ремонт і техобслуговування, грн.

Т П – витрати на енергоносії, грн. П СП - страхові платежі, грн. Q ЖН - витрати на забезпечення життєдіяльності працюючих, зайнятих на обробленні озимої пшениці, грн. М П - витрати на основні і допоміжні матеріали, грн.

Працівників зайнятих на виробництві озимої пшениці визначається по формулі З П = З+Н АР.З 3.8 де З – заробітна плата відповідно до технологічної карти, грн. НАР – нарахування на зарплату рівні 0,37 З П = 2651,3+994,3 = 3645,6 грн.

Визначаються по формулі А П = åБ П.а/100 3.9 де Б П – балансова вартість тракторів і сільгоспмашин, грн. А – норма відрахувань,% А П = 167917.14,5/100 = 24345 грн. Витрати на ремонт і технічне обслуговування приймають по нормативах витрати коштів у розрахунку на 1га по формулі Рn = åSi.åН ТР 3.10 де Sі – площа оброблення озимої пшениці, га Н ТР - норматив витрати коштів на ремонт і на одиницю площі, грн/га Рn = 167917.0,22 = 36941 грн. Засобів на визначаємо по формулі Т П = Рті.Цкі 3.11 де Рті - витрата палива на весь обсяг робіт, кг Цкі - комплексна ціна палива, грн./кг Т П = 20520.2,2 = 45144 грн. Страхові платежі від балансової вартості техніки, зайнятої на обробленні озимої пшениці визначаємо по формулі П СП = Б П.Н СП 3.12 де БП – балансова вартість техніки, грн. НСП – норматив страхових платежів (НСП = 0,003) П СП =167917.0,003 = 503грн. Витрати на забезпечення життєдіяльності працюючих визначається по формулі Q ЖН = n.Н Ж+З Ж 3.13 де n – числа працівників, зайнятих на оброблення Н Ж – норматив витрат на 1 працівника в рік на забезпечення життєдіяльності (НЖ = 7,5грн.) З Ж – витрати на заходи щодо охорони праці і ТБ, грн.

Q ЖН = 7.7,5+700 = 750грн. Витрати на основні і допоміжні матеріали визначаємо по формулі М П = М С+М УД+М ГЕР+М ПЕСТ 3.14 де М с – витрати на насіння, грн. М уд – витрати на добрива, грн. М гер – витрати на гербіциди, грн. М пест – витрати на, грн.

М П = 0+5400 = 113400 у формулу для визначення прямих витрат числові значення складових одержимо С ПП = 3645+1+45144+503+750+113400 = 224728 грн. Накладні витрати визначаємо по формулі С НП = 0,1(З П+А П+Р П) 3.15 С НП = 0,1(3645+1) = 6493грн. У формулу 3.15 значення складових, одержимо собівартість озимої пшениці С В.К. =(2)/1000 = 231,7грн. Річну економію при обробленні озимої пшениці за інтенсивною технологією в порівнянні з вихідним варіантом визначаємо по формулі Э Г = (С В.К.С. – С В.К.П.).Q+DЭ Г 3.16 де С В.К.С. – собівартість 1т продукції при обробленні у вихідному варіанті, грн.

– собівартість 1т продукції при обробленні в проектованому варіанті, грн. Q – валовий збір продукції DЭ Г – річна економія від підвищення врожайності за рахунок удосконалювання технології. DЭ Г = Dу.S.Ц Р DЭ Г = 1,8.200.800 = 288000грн.

Э Г = (224-231,7).1000+288000 = 280300грн. Питомі на оброблення 1т продукції визначають по формулі К УД.П. = К/(S.у) 3.17 де К – сума капітальних вкладень, грн. S – площа оброблення у – врожайність з 1га, т К УД.П. = 122000/(200.5) = 122 грн./т Середньорічне число працівників, зайнятих обробленням виробленої продукції Ч Р.СР.

= Т П/(Ф Р.В.τ) 3.18 де Ф Р.В. річний фонд робочого часу одного працівника, ФР.В. = 1870 годин ТП - витрати часу на весь обсяг робіт τ – коефіцієнт, приймаємо τ = 0,5 Ч Р.СР. = 5948/(1870.0,5) = 6,4 чел.

Продукції на 1 людину Q Ч = Q. Ч Р.СР. 3.19 де Q – валовий збір, т Q Ч = 1000/6,4 = 156,25 т/чел. Строк окупності проекту визначаємо по формулі Т ОК = К П/Э Г 3.20 Т ОК = 100 = 0,43 року Річний економічний ефект дорівнює Э Г.ЭФ. = Э Г-Е Н.К 3.21 де Е Н – нормативний коефіцієнт нормативності, приймаємо ЕН = 0,12 Э Г.ЭФ. = 200.0,12 = 265660 грн. Отримані результати розрахунків техніко-економічних показників зводимо в таблицю.

Таблиця 3.1 Техніко-економічні показники проекту № п/п Показники Варіанти технології Вихідний Проектований 1 Площа пшениці, га 200 200 2 Середньорічна кількість робітників зайнятих на виробництві, чол. 7,0 6,4 3 1т продукції, грн.

224 231,7 4 Затрати праці на виробництво 1т продукції, люд.-год. 10,1 5,6 5 продукції на 1 робітника, т 91,5 156,2 6 Строк окупності проекту, роки - 0,43 7 Додаткові канали вкладень, грн. 122000 8 Річний економічний ефект, грн. 205660 Висновок 1. СТОВ 'Братський' Нижньосірогозького району Херсонської області по виробництву озимої пшениці показує, що в господарстві використані не всі резерви по підвищенню врожайності.

Технологічна Карта Вирощування Кукурудзи

Маються порушення агротехніки, недостатньо застосовується добрив і засобів захисту рослин, недостатньо ефективно використовується машинно-тракторний парк, частина машин морально застарів, висока собівартість одиниці продукції. Розроблено інтенсивну технологію оброблення і збирання озимої пшениці, заснована на застосуванні нових гібридів, оптимальних доз добрив і сучасних засобів захисту рослин, сучасного комплексу машин, сполучення операцій, що дозволяє одержати в середньому по врожай 40-50 ц/га озимої пшениці. Проведено аналіз стану робіт із забезпечення безпеки робітників. Розроблено заходи щодо забезпечення робітників безпечними умовами праці й охороні навколишнього середовища.

Технологічна Карта Вирощування Соняшнику

Технологічна Карта Вирощування Кукурудзи На Силос

Впровадження в господарстві розробленої технології дозволить знизити число зайнятих працівників на 6,4 чоловік, збільшити виробництво озимої пшениці на 1 працюючого на 156,2т, знизити витрати праці на 5,6чел.година/т продукції, а собівартість на 231,7 грн./т. Загальний економічний ефект по господарству, складає 265660грн. Література 1. Технологічні карти вирощування с/г кільтур. Машиновикористання в землеробстві.

В.Ю.Ільченко, Ю.П.Нагірного. –К: Урожай, 1996 3. Каталог сельскохозяйственной техники и энергетических средств. Мелитополь, МВЗ, 2001 4. Операционные технологии возделывания зерновых культур.

Справочник-К: Урожай,1990 5. В.М.Кюрчев, В.М.Болтянський, М.О.Шабола.

Методичні вказівки щодо обгрунтування раціонального складу машинних агрегатів. Мелітополь: ТДАТА, 1999 6. Посібник з теоретичних основ машиновикористання в землеробстві та системі Машина-Поле.

Мелітополь, ТДАТА, 2000 7. Методичні рекомендації. Розробка технологічних карт на виробництво культури. В.Й.Жиган, В.М.Болтянський. Мелітополь: ТДАТА 2002 8. Рабочая тетрадь по интенсивным технологиям возделывания озимых культур.

Технологічна Карта Вирощування Сої

Урожай, 1985 9. В.Федотов, Г.Карасев. Интенсивная технология возделывания озимой пшеницы., 1988 10.

Индустриальная технология применения минеральных удобрения.: Россельхозиздат, 1987 11. М.К.Діденко Експлуатація машинно-тракторного парку. Вища:, 1975 12. Норми виробітку і витрачання палива. Урожай, 1991.